Кожен народ у процесі історичного розвитку виробляє систему цінностей, які передаються з покоління в покоління у вигляді традицій, звичаїв, обрядів. Український народ також має власну унікальну духовно-ціннісну парадигму, яка на шляху свого розвитку зазнавала постійних утисків, винищення. У результаті маємо деформовану систему цінностей в суспільстві, зневажливе ставлення до минулого свого народу, рідної землі.
Саме тому на нинішньому етапі розвитку українського суспільства суттєве значення у виховному впливі на учнів має накопичена віками скарбниця етнічних цінностей, які слугують невичерпним джерелом формування свідомості, характеру, психологічних особливостей кожної людини. До таких цінностей відносимо традиції, календарно-обрядові звичаї та обряди.
Залучити дітей до творчого пізнання культурної спадщини нашого народу, до розкриття краси української обрядовості, прищепити школярам любов до рідного краю та рідного слова є одним із завдань педагогічного колективу Яснопільщанського навчально-виховного комплексу. Адже краса святкової обрядовості, образна виразна мова, пісні, хороводи – все це чудовий матеріал для емоційно-естетичного та морального виховання дітей.
У закладі ведеться робота зі збереження і примноження національних традицій, обрядів і звичаїв. Колектив закладу ставить собі за мету не тільки здійснювати виховний вплив на учнів, але й через учнів впливати на батьків, відроджувати обрядово-звичаєві традиції в сім’ях.
У навчально-виховному комплексі вироблено чітку систему навчально-виховної роботи, важливе місце посідає традиційний народний календар. Нещодавно було проведено зимове свято «Здрастуй, господине Масляна!», на якому учні 5-9 класів, батьки, вчителі та гості свята (учасники районного семінару учителів української мови і літератури та члени творчої групи вчителів світової літератури) проводжали зиму та зустрічали весну.
Масляна припадає саме на ту пору зими, коли перемога морозу і холоду стає дедалі відчутнішою. Весняний дух родючості землі та її краси здавна символізувало світле божество – весела красуня Лада. Тож здавна цей обряд і набув характеру народного гуляння, з веселими піснями та іграми, жартами та танцями.
Учасники розповіли, що символізував кожен день останнього тижня зими, танцювали, співали, жінки звивали колодку, дівчата намагалися їх прив’язати хлопцям, теща годувала зятя, а зять возив її на візочку. Сама господиня свята – Масляна, частувала всіх варениками та млинцями з сиром.
Виховні традиції українців втілюють у собі найкращі духовні надбання попередніх поколінь, впливають на сучасний моральний стан нації, є унікальним педагогічним явищем.
Богуш О.М. , учитель
початкових класів
Немає коментарів:
Дописати коментар